Шрифт:
– У, у, у...
– Дурний якийсь, – подумала дівчина, показала йому дулю, ноги на плечі і втікати від нього. Німий тут же за нею, а в цей час проходив міліціонер. Він якось зумів йому пояснити, що ця дівчина його образила. Міліціонер тут же зупинив дівчину і до неї: – Громадяночко, ви навіщо образили чоловіка? Він вам хотів назначити побачення на вуглу молочного магазину на дві години дня, а ви йому що?
– А що я йому? На дві години я прийти не змогла, от і сказала, що прийду пів на третю.
28.11.1960 р.
ЗРОБІТЬ, ЯК У ВАШОЇ ЖІНКИ...
Одна жінка полізла на дерево, а коли злазила, то нечаянно зачепилась квіточкою за сучок і її роздерла. Тож прийшла до доктора і просить:
– Докторе, зробіть мені таку як у вашої дружини.
Доктор оглянув жіночку і їй говорить:
– Тоді вам прийдеться і ще раз полізти на те саме дерево і ще раз зачепитись за той же сучок.
А Я НА РОБОТІ
Приходить надто вродлива жінка у кабінет до начальника кадрів, привіталась, стала і стоїть. Начальник:
– Роздягайтесь.
– А ви?
– А я на роботі.
– То ж по вашому я прийшла до вас гуляти?
ХОЧ БИ ХАТУ ПІДМЕЛИ
Одна жінка приїхала додому з командировки раніше часу і застала чоловіка з коханкою. В кімнаті був повний безпорядок, сміття. Жінка нічого не сказала ні чоловіку, ні коханці, а ніби про себе:– І невже це за десять діб моєї відсутності ви не могли познімати павутину зі стелі, повитирати пил зі столу, або хоч би підмести хату?
1960 р.
ЛІКАР – ГЕРОЙ
Надумався лікар стать героєм. Ото собі і думає. Ну чим я гірший від якоїсь там ланкової, чи від якогось бригадира, що вони можуть бути героями, а я ні? А тому вирішив приймати хворих у два рази більше від норми. Ось приходить перший хворий. Він до нього:
– Що болить?
– Очі.
– Купи окуляри.
Заходить другий пацієт.
– А у вас що?
– Ревматизм, пане, докторе.
– Не ходи в гумових чоботях. Слідуючий.
Заходить учень.
– А в тебе що?
– Проковтнув ручку.
– Пиши олівцем. Слідуючий.
Заходить підстаркувата жіночка.
– А що у вас, жіночко?
– Чоловік мене не хоче.
– У вас що немає сусіда?
– Є.
– То чого ж ти прийшла до мене? Сходила б до нього.
Слідуючий! Що вже більше нема нікого?
23.1.1960 р.
ПАН І ЦИГАНЧА
Їде пан з кучером на бричці, аж назустріч циганча іде. Пан до кучера:
– А що, Іване, а давай запитаємо в нього, чи вміє він людей дурити? – і нахилились до хлопчини.
– А скажи но ти нам, хлопче, чи ти дурити людей вмієш?
– Ні, я ще не навчився. А от мій батько вміє,– відповів шалапут.
– А де ж твій батько?
– А ген там, за цим лісом ниву оре.
– А ти б пішов та й гукнув його.
– Еге ж, пане, так далеченько. – От якби ви мені коня дали, я б миттю.
– А якого тобі?
– Та давайте оцього буланого...
Іван випріг буланого, циганча сіло на нього, від’їхало метрів з п’ятдесят і тільки його бачили. Отак мале циганча обдурило матерого пана.
м.Ірпінь. 9.9.1959 р.
ЩАСЛИВЧИК
Припекло одному чоловіку по великому, прибігає у вбиральню, а там всі місця зайняті. Стоїть і танцює. А звідти тільки одні стогони. Чоловік проситься, швидше мов. А ті відповідають:
– О, щасливчик, хотів тут же відразу,– закричали всі в один голос. – Тут ось вже півдня сидимо і ніяк не можемо...
10.9.1959 р.
ПОМЕР ВІД АПЕНДИЦИТУ
Прийшов пацієнт до лікаря на прийом. Той його оглянув, виписав хворому чотири пігулки і говорить:
– Оце дві вип’єте сьогодні і якщо не поможуть, то решту дві вип’єте завтра і вам більше нічого не знадобиться...
– А не буде мені так як моєму сусіду, якого лікували від запалення легенів, а помер від апендициту?
– Ні, шановний, вам так не буде. Ви помрете від того, від чого я вас буду лікувати.
ТИ Ж НЕ БАЧИВ
В переповненому трамваї один чоловік поспіхом проби- рається до дверей, розштовхуючи пасажирів.