Шрифт:
ЛЮБОВ – БЕЗКОМПРОМІСНА
Любов завжди безкомпромісна,
Як гра в козирного туза,
То, або є у тебе шанси,
Або у тебе їх нема.
Любов завжди безкомпромісна,
Як гра в козирного туза,
Або тобі повісять даму,
Або сам схопиш гарбуза.
В карти програв, то все – дурниця,
Потасував і знову грай,
А от, коли любов ти втратиш
То вже назавжди – пам’ятай.
3.11.1972 р.
У КОМПЛЕКСНІЙ БРИГАДІ
В нашій комплексній бригаді
Іменинник бригадир.
Тож і каже Коля Наді:
– Йди й купи російський сир.
– А щоб ти не нудьгувала, –
Він до Олі промовля,
Привези ти із колгоспу
Хоч маленьке порося.
Будуть шніцелі, котлети,
Й, головне, що салтисон,
Ну, а я – як іменник
Обіцяю самогон.
1.11.1972 р.
СПРАВЖНІЙ РАЙ
Захотілося старому
Молоденьку взяти в гай,
Бо у пазусі у неї
Він побачив справжній рай.
Взять так взять, сказав і крапка.
Та не так то просто взять?
Як із нею п’ять бойфрендів
Й всі красуню ту хотять.
31.8.1973 р.
МІЙ НАСТРІЙ
Мій настрій ось він перед вами,
Неначе я попав в лайно,
Там, де ворони табунами
Своє вишукують їдло.
Мій настрій, як химерна жінка,
То вона хоче вас, то ні,
Що схопить вас двома руками
Й буде кричать, що ви її…
Мій настрій, ніби, чорне п’ятно,
Яке пече мене всі дні,
Ну побрикалась трохи й ладно,
Й приємне щось зроби мені.
Чому такий поганий настрій?
Невже дівча те того варте?
Щоб я в садку зірвав всі айстри,
Й подарував їй всі за жарти.
Скажи мені, моя кохана,
Чому? – коли ідуть дощі
То біля тебе вічно варта,
Немов над вербами хрущі.
24.7.1959 р.
ВІТЕРЕЦЬ І БУЛЬВАРИ
Вітерець підмів бульвари,
Освіжив садки дощем,
І, сховавшись в шаровари,
Причаївся під кущем.
І чекає перехожих,
Щоб когось схопить за ніс,
Ну, а тих, хто чинить опір,
То мітлою всіх під хвіст..
2.9.1987 р.
ХОТІВ ЛЮБИТИ І КОХАТЬ
Хочу любить я все життя,
І все життя кохать,
Бо жар душі і блиск думок
Одному їх не подолать.
17.2.1973 р.
В ПАЛАТІ
Ну і «музика» в палаті
Цілу ніч наперебій,
Ніби трактор на бригаді,
Розкидає перегній.
Цілу ніч такі співанки,
Що куди уже той сон,
Ніби хрюкають вухаті,
Що підуть на салтисон.
Ну, а як хропить Володя,
Що приїхав з Дивина,
То, здається, що на фермі
Душать хлопці кабана.
А його сусід – Микола
Теж свій храп рішив ввімкнуть,
Аби хлопцям всім довести,
Що не гірший їх – ні чуть.
Тут романтика і поле,
Як же тут і не радіть?
Та, якби ж не наш Микола,
Що бурчить на всіх, як дід.
Бо коли ото проснеться,
Та як гляне у вікно,
То йому весь час здається –
Що попав в смішне кіно.
16.12.1972 р.
Я ДИВЛЮСЬ У ОЧІ МИЛІЙ
Я дивлюсь в дівочі очі,
На її руде лице,
І не против би, їй-богу,
Та воно ж таке худе..
7.7.1972 р.
ЛЮБЛЮ ГРОЗУ
Люблю, коли гроза надворі
І з гір стікає каламуть,
Коли ідуть дівки, як зорі,
І кожну хочеться… чуть-чуть.
19.10.1967 р.
ПРО КРАСУ ДІВОЧУ
Про яку, скажіть, тут скромність
Можна нині говорить? –
Якщо хто кого не стріне –